Місяць сьомий
[…Ааа скільки усього треба встигнути!…]


Якщо минула нетерплячка була доволі безтурботна, то чим далі, тим більше залазять в голову думки: що збирати з собою в пологовий, що треба докупити, який одяг малечі буде необхідний…?! Хутко треба скуплятись, готуватись! Це вже не кажучи про: як же я буду переодівати те маленьке крихке тільце? а скільки раз на день потрібно буде міняти підгузник? Та й узагалі, чого потребуватиме моя дитина в перші дні? Така собі мінімальна батьківська паніка. Тут я вже почала консультуватись із сестрами, колегами, залазити в інтернет-магазини і безбожно гортати дитячі товари днями та ночами. Десь в якісь книзі я читала про «синдром гніздування» у вагітних… Здається ми з Максом повністю запірнули у нього!

Мама-Настя в браузері заклала тисячу і одну сторінку, читає книги, записує конспекти, заводить гугл-доки зі списками… Тато-Макс переглядає відео про те, які пристрої необхідні для догляду за дитиною, принагідно заходить в дитячі магазини, робить фото асортименту.

А особливо вдало цей час наклався із пошуком нової квартири. Усі вимоги диктувало оте крихітне ще-навіть-не-кілограмове малятко в животі: бо має бути ванна, а не душ, аби плавати, велике ліжко на трьох, роздільна кімната із кухнею, регульоване опалення і пішло поїхало.

То ж під кінець сьомого місяця у нас аж два досягнення: спільна купівля першої речі для нашої доці – покривальця та нове ідеальне житло! 🙂


Можна поширити за допомогою: