Пригода дівчача
[…Луцьк…]


Чому пригода дівчача?

Якось ми сиділи з сестрами, теревенили і подумалось: може колись наші доні повиростають, будуть разом на концерти ходити, може навіть нас на каву братимуть 🙂 І раптом прийшло розуміння, що ми уже повиростали, а свою маму, на свій сором, ніде не водимо. Захотілось влаштувати пригоду, мандрівку, а ще краще дівочий увікенд! Щоб вирвати маму з буденної реальності і влаштувати дівочий тімбілдинг 🤘

Чому саме Луцьк?

В мене була давня думка навідатись у Луцьк, але переконати свого чоловіка поїхати туди так і не вийшло 😋 Виявилось ніхто із нас там не був. Плюс гарна дорога і доволі близька дистанція від Львова, що важливо у плануванні поїздки на одну ніч. Тому локацію підтримали усі!

А тепер про наші враження…

На логотипі міста сказано: “Луцьк. Приємне відкриття!”
І це той момент, коли реальність співпадає із гаслом на 100%. Я була справді вражена містом. Незважаючи на класичні площі з пам’ятниками, багатоповерхівки, розмальовані стіни і передбачувані обриси українського міста, Луцьк таки здивував своїми сучасними просторами, затишними кафе, неймовірним парком, надкрутим музеєм сучасного мистецтва, дружелюбними людьми і прогресивністю. Якось відчувається, що про місто дбають і роблять це з любов’ю. Дуже рекомендую відвідати – на вихідні це чудовий варіант поїздки.

Проживання:
ми відразу орієнтувались на апартаменти, а не готелі. Нам хотілось затишку, спільного простору, де б ми могли теревенити, валятись і пити вино 🙂 Наше житло цілком виправдало наші сподівання! Ось тут посилання на букінг.

Харчування:
Кафе Benedict – ідеальне у всіх сенсах місце: 100% hygge, 100% смачно!
Ресторан Корона Вітовта – смачно, гарне місце перепочити опісля відвідин замку. Улюблене місце політиків і дядьків при грошах 🙂 Хоча ціни цілком прийнятні.

А тепер наші чекпоінти у місті Луцьк:

  • Замок Любарта – красивий, відреставрований. Є можливість трішки погуляти “по стінах” та навідатись у музей дзвонів, книги, художній музей. Щоб піднятись на найвищу вежу Замку (27 метрів) – потрібно замовити екскурсію та внести додаткову плату. Але вид звідти красивий, це найбільш вдала оглядова точка у місті, де можна роздитись все з висоти. Час від часу на неї піднімається трубач і додає атмосферності своєю музикою 📯
  • Музей сучасного українського мистецтва Корсаків – це просто космос! У його фонді представлено більше 800 об’єктів живопису, графіки, скульптури, інсталяції, відеоарту – це більше, ніж 100 найкращих українських авторів ХХ–ХХІ століть. Ми там загубились на півтори години і то хутко пробігали усе, щоб встигнути до закриття 🙂 І хоч сучасне мистецтво часто буває незрозумілим, але у музеї багато було картин, скульптур, які дуже резонували, викликали емоції, заворожували – гадаю, це якраз найважливіша місія мистецтва. Сам Музей Корсаків розташований на території колишнього заводу в межах теперішнього комплексу Adrenalin City. Там ще є безліч розваг як для дорослих, так і дітей. Прикольна Академія пізнання та розвитку «Робологікум».
  • Так званий Будинок з химерами – місце проживання та творчості скульптора Миколи Голованя. Ох, що він там тільки не натворив 🙂 Уже більше 30 років він оздоблює свій будинок найрізноматнішими скульптурами, де не глянь можна побачити щось цікаве: то кам’яний кіт зачаївся на паркані, то обличчя виринають зі стіни, то грецькі колони, то скульптури апостолів. Оглядаючи цей будинок, було відчуття наче ми ходимо всередині душі скульптора. В ній є багато химерного, різного, цікавого, всякого.
  • Старе місто (ДрамТеатр – вул. Лесі Українки) – тут все доволі прогнозовано 🙂 Пам’ятник Лесі, вуличка з кафе та магазинами, квіти, ліхтарі, люди, що сновигають туди-сюди. Ми себе розважали, уявляючи як Леся в якийсь момент виходить з пам’ятника і перетворюється в сучасну дівчину в довгому чорному плащі, шкіряних чоботах, з гулькою на голові і псевдо Лара (від Лариса). Саме така дівчина нам трапилась у центральній вулиці і ми ще довго заглядались на неї, весело жартуючи 😃
  • До речі на вул. Лесі Українки є прекрасний Центр туристичної інформації, привітний хлопець, який із захватом розповідає про своє місто, ділиться секретними рекомендаціями і щиро усміхається. А ще там є красиві сувеніри, зокремо свищики, які створили нам музичний супровід на два дні 🤗
  • Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки – розлогі старі дерева, гарні алеї, ковані скульптури, але головне – неймовірне освітлення. Тому твердо рекомендуємо іти туди увечері, затемна! Алейка парасольок, крапель, тунель світла, місток закоханих – все дуже гарне. Додайте до цього ще  річку і можливість взяти в оренду велосипед! О, нарешті моя давня хотілка збулась!! Це було суцільне щастя крутити педалі парком серед мерехкотіння вогників. А ще більший кайф, що наша мама теж прокаталась… востання вона сиділа на сідлі десь 40 років тому!!! Розрив радості! 🔥
  • Сітіпарк, Кузьма, стріт-арт – дуже симпатичний сучасний простір попри річку, гарні лавочки, ліхтарі, крякання качок. Тренажерний майданчик, скейт-парк, майданчик для дітей, столи для гри у шахи – ось, які мають бути місця для проведення часу у місті. Посеред усієї тієї краси сидить Кузьма на лавці і з хитринкою усміхається так, як вміє тільки він.
  • Оглядовий майданчик “Луцьк. Панорама” – якщо ви не на машині, то їхати туди не варто 🙂 Адже панорама міста дуже віддалена, ген за лісом-полем. Але оскільки ми були на колесах, то заїхали! Намагались зробити спільне прощальне фото, нареготались добряче і з гарними емоціями вертались домів 😊

Наша подорож була атмосферною, безтурботною та теплою. Чому ми не влаштовували таке раніше?!
Які ж безцінні ті моменти разом. Тисяча селфі, смакування незвичними стравами, глінтвейн з шоколадом і спільний перегляд фільму на великому ліжку, співи в дорозі (як колись, у дитинстві).

І наша кохана мама… Яка все поторювала: “Не можу повірити, що це відбувається зі мною? Наче мене вирвали з петлі буденного життя.” Коли появляються власні діти, от тоді починаєш сповна розуміти, скільки мама вклала у нас. Своїх емоцій, терпіння, любові. Як прищепила нам любов до українських пісень, які часто наспівувала, готуючи щось на кухні. Як переживала, коли ми пізно вертались додому. Як не стидалась іти, підстрибуючи зі мною за руку. Бо нам було весело разом стрибати! Яка завжди нами гордиться та підтримує. Ця поїздка – це лише маленьке-мізерне дякую за всі ті моменти. І я дуже сподіваюсь, що це буде старт нової традиції для нас чотирьох 💗

Не забувайте проводити час з близькими!
Усім тепла.


Можна поширити за допомогою:
  • Olesya M

    ЦЕ ЩАСТЯ :))))